Харків завжди був потужним освітнім та науковим центром. А ще наше місто по праву називають студентським містом. Тому всі розмови про скорочення кількості вишів у Харкові, які активно ведуться вже майже півроку, викликають гостру хворобливу реакцію у місті. І не лише в академічному середовищі. Усі можливі злиття та поглинання не залишають байдужими дуже багатьох із нас. Ми хвилюємось за долю наших alma mater.
Так, ситуація тяжка. Кількість абітурієнтів значно зменшилася, багато викладачів працюють на чверть ставки, є й багато інших викликів. Зрозуміло, що Міносвіти розглядає варіанти оптимізації. Але важливо, щоб ця оптимізація не була механічною. Це зробить її хворобливою та драматичною. Об’єднання в жодному разі не повинно бути схоже на рейдерство. Критично важливо думати про соціальні наслідки об’єднання вишів. Велика кількість викладачів та співробітників наших вишів потрапить під скорочення. За кожним скороченням – конкретна людина.
Найголовніше – нам необхідно зберегти унікальні харківські наукові школи. Це без перебільшення наше національне надбання, якому немає ціни, яке ми не можемо втратити.
Хочу звернутися до всіх наших партнерів із 16 харківських університетів. Усі зобов’язання нашого благодійного фонду щодо фінансування науково-дослідних проєктів та тревел-грантів залишаються чинними. Працюємо!